ВАЗО́Н, а, ч. Горщик для квітів. Андрій одною рукою ламав галузки живих рослин, розсипав землю з вазонів (Коцюб., II, 1955, 88); Підходить [Вікентій] до вікна, заставленого вазонами з фуксією і калачиками (Стельмах, І,1962, 414); // розм. Квіти разом з горщиком, у якому вони ростуть. Задрижали зелені листки герані на вазонах (Н.-Лев., IV, 1956, 140); На вікні стояв майже засохлий уже вазон гортензії (Сміл., Сашко, 1957, 188).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 281.