ВАЛЕР’Я́НКА, и, ж., розм. Валеріанові краплі. Любов Прохорівна.. тинялася по залі, стискала руками хвору голову, пила валер’янку (Ле, Міжгір’я, 1953, 317).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 284.