ВАЛЬНУ́ТИ1, ну́, не́ш, док. Однокр. до вали́ти2. Робітники вальнули всі до однієї цистерни (Мик., I, 1957, 27).
ВАЛЬНУ́ТИ2, ну́, не́ш, док., перех. і неперех., діал. Однокр. до вали́ти1 5. Гринь Воробець хопив за тріпачку, вальнув раз Якима по спині (Ков., Світ.., 1960, 8).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 287.