ВАНТА́ЖНИЙ, а, е. 1. Стос. до вантажу (в 1 знач.). Вантажні перевезення; // Признач. для вантаження. Вантажна лопата.
2. Признач., пристосований для перевезення вантажу (у 1 знач.). Чорна тінь від скелі закривала вантажне судно (Кучер, Чорноморці, 1956, 453); Бігають вулицями автобуси, бігають легкові й вантажні авто, трамваї (Вишня, І, 1956, 327); Вантажний поїзд збирався відійти на Гомель (Ле, Історія радості, 1947, 104).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 289.