ВА́РТОНЬКА, и, ж., нар.-поет. Пестл. до ва́рта 1. Стоїть сторожа, острая вартонька Коло твоєї хати (Чуб., V, 1874, 290).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 295.