ВАРІВКИ́Й, а́, е́, діал. 1. Небезпечний. Робота коло машини варівка, — роби і бійся (Сл. Гр.).
2. Нерішучий, боязкий.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 293.