Що oзначає слово - "вбиватися"



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


ВБИВА́ТИСЯ1 (УБИВА́ТИСЯ), а́юся, а́єшся, недок., ВБИ́ТИСЯ (УБИ́ТИСЯ), вб’ю́ся, вб’є́шся, док. 1. Заглиблюватися в що-небудь внаслідок ударяння, натискування. Тут я скрикнув від острого болю, Бо тернова шпичка величенька Вбилася мені в п’яту порядно (Фр., XIII, 1954, 346); А в правиці запоясник блиснув, та й убився так глибоко в серце, що порвав би два життя одразу, якби віла смертною вдалася! (Л. Укр., І, 1951, 393).

2. у сполуч. з прийм. в (у), перен. Набувати чого-небудь, розживатися на щось. Ніяк Горбоносиха не спромоглася знов "убитись у свині" (Барв., Опов.., 1902, 417).

Вбива́тися (вби́тися) в колодочки́ (в палки́, в пі́р’я і т. ін.): а) виростати, вкриваючись пір’ям (про малят птахів). Не вспів ще в колодочки вбиться, а, бач, яке затинає! (Сл. Гр.); б) виростати, ставати дорослим. З тобою Єдинеє добро було — Твоє дитя, поки росло, В колодочки поки вбивалось (Шевч., II, 1953, 236); Грицько переконався, що за час війни не лише він убився, як то кажуть, у колодочки, а й Параска не марнувала часу, змінилася до невпізнання (Ю. Янов., Мир, 1956, 81); в) багатшати. [Колодка:] Підживляємось потрошку, в колодочки вбиваємось потихеньку (Сам., II, 1958, 168); Вбива́тися (вби́тися) в лопатки́ — виростати, зав’язуючи стручки (про бобові рослини). Зійшов горох, підріс, зацвів увесь рясненько: Хто йшов, той приглядавсь горохові пильненко, Тим часом вже почав вбиватись і в лопатки (Г.-Арт., Байки.., 1958, 60); Вбива́тися (вби́тися) в си́лу — зміцнюватися, набувати сили, робитися сильним. Яблуньки вбиваються у силу (Вирган, Квіт. береги, 1950, 9); А в Києві цехи саме тільки вбивалися в силу (Тулуб, Людолови, І, 1957, 169); Вбива́тися (вби́тися) в сла́ву — набувати слави, прославлятися; Вбива́тися (вби́тися) в ті́ло — поправлятися, гладшати. — Нічого, він [кінь] попасеться, вб’ється в тіло та ще й як вибрикуватиме (Збан., Малин. дзвін, 1958, 36).

ВБИВА́ТИСЯ2 див. убива́тися1.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 300.