ВДЕСЯТЬО́Х (УДЕСЯТЬО́Х), присл. У кількості десяти осіб. — Як був я в заброді, так ми раз неводом кит-рибу спіймали, — жуючи сало, сказав Павло. — Та й який же він? — Такий, як корова. Вдесятьох ледве на берег витягли. — Може, то не кит? — допитувався Марко (Тют., Вир, 1964, 248).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 310.