ВЕДМЕДИКУВА́ТИЙ, а, е. Який своєю зовнішністю, незграбними рухами і т. ін. нагадує ведмедя. Враз зникає його сором’язливість. Він уже не ведмедикуватий хлопчина з дубовими плечима (Донч., II, 1956, 149).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 315.