ВЕДМЕ́ДІВ, дьова, дьове. 1. Який належить ведмедеві. Ведмедів бас реве, неначе та корова із череди додому йде (Гл., Вибр., 1957, 132).
2. у знач. ім. ведме́дьові, вих, мн., зоол. Родина хижих ссавців, до якої належать різні види ведмедів, єнотів.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 315.