ВЕРШЕ́ЧКИ, ів, мн. Пестл. до вершки́. — Килино! Встав у піч кофій та пошли в льох зібрати до кофію з глечиків вершечки (Н.-Лев., III, 1956, 236); Царські підприємці тільки вершечки забрали, як хижаки (Донч., II, 1956, 11); Гей, суспільності вершечки, Поживайте пиріжечки (Сам., І, 1958, 237).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 337.