ВЕТЕРИНА́РНИЙ, а, е. Стос. до ветеринарії. Оглянула його [телятко] Мотрона Григорівна і головою похитала. Покликала ветеринарного лікаря (Донч., VI, 1957, 143); На плечі в Макара висіла польова брезентова сумка, в якій було все потрібне для швидкої ветеринарної допомоги (Добр., Тече річка.., 1961, 36).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 344.