ВИБАЛУ́ШУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВИ́БАЛУШИТИСЯ, шуся, шишся, док., розм. 1. тільки 3 ос. Широко розкриватися, витріщатися (про очі). Очі полізли на лоба, вирячилися, вибалушилися (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 429).
2. Втуплюватися очима в кого-, що-небудь. — Що так вибалушилася на мене? — грубо буркнув Стальський (Фр., VII, 1951, 390).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 348.