Що oзначає слово - "вибиратися"



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


ВИБИРА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ВИ́БРАТИСЯ, беруся, берешся, док. 1. З труднощами, переборюючи перешкоди, виходити чи виїжджати з тісного, небезпечного або незручного місця. Виїхали в старе русло і довго вибиралися з гомінкої зарості напівзатоплених верб (Стельмах, На.. землі, 1959, 377); [Служебка:] Та вже там буде видко, аби з темниці вибратись (Л. Укр., II, 1951, 189); Знову буксували, подаючи машину назад, і, нарешті, вибралися з ковбані на твердий, піскуватий грунт (Коз., Сальвія, 1956, 320).

2. Вирушати, відправлятися куди-небудь, збиратися в дорогу. Всі повеселішали і стали вибиратись в дорогу (Григ., Вибр., 1959, 298); Він же завжди опівдні на полювання вибирається. Півгодини побродить і назад повертає (Трубл., І, 1955, 116); [Денис:] Ач ледацюги, ледве після обід вибрались у поле (Кроп., II, 1958, 428).

3. Переїжджати, переселятися в інше приміщення чи місце. Розваляла їм комин, і черінь, і припічок: нехай собі вибираються, про мене, хоч на вигон (Н.-Лев., II, 1956, 91); За кілька день їм сказали, що в цьому будиночку житиме тепер новий сторож, а їм з бабою треба звідси вибиратися (Мик., II, 1957, 317); [Лесь:] З цієї хати і взагалі з міста ви мусите негайно вибратись (Ірчан, І, 1958, 158).

4. З труднощами підніматися на підвищення, гору. На гору вибирається дівчина. Невеличку годину стоїть задихана (Вас., III, 1960, 271); Я.. вибрався по ринві на другий поверх (Сміл., Сашко, 1957, 5); Ми вибралися по стежці на гору (Збан., Мор. чайка, 1959, 84).

5. тільки док. Трапитися, випасти. От іще й досі, як вибереться літом день гарячий, душний, то й згадаю собі те прощання наше (Вовчок, І, 1955, 277); Хоч була і осінь, а день вибрався теплий, погожий (Мирний, IV, 1955, 174).

6. тільки недок. Пас. до вибира́ти. І як розумно побудовані траншеї!..Поки вибирається силос з одного відсіку, інші герметично закупорені, мов консервні банки (Руд., Остання шабля, 1959, 179).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 351.