ВИБЛИ́СКУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., рідко. Те саме, що вибли́скувати. * Образно. Строгість, що панувала тут [у місті] і давила все, виблискувалася проти нього щохвилини, мов гострий, блискучий ніж… (Коб., II, 1956, 92).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 354.