ВИБУТТЯ́, я, с. Дія за знач. ви́бути 1. В разі вибуття членів ЦК, склад його поновлюється з числа обраних з’їздом кандидатів у члени ЦК КПРС (Статут КПРС, 1961, 16); В зв’язку з вибуттям саперного батальйону з міста Славгорода, депутатський мандат Кузнецова механічно втратив силу (Головко, ІІ, 1957, 521).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 358.