ВИ́ВЕРТЕНЬ, тня, ч., розм. Повалене вітром, бурею дерево. * Образно. Життєдайний Жовтень Пройшов борвієм, грозами над краєм, Покривши землю вивертнями, корчем, І наново крислатими садами (Вирган, Квіт. береги, 1950, 13).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 363.