ВИВОЙО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., перех. Довго воюючи, борючись, домагатися чого-небудь. Версальський договір віддав Англії німецький флот великого тоннажу. Вивойовував цей договір Бокуда, Джо Ролінзон (Смолич, Сорок вісім.., 1937, 264); * Образно. Уже світало. Світанок наче поспішав, вивойовуючи у ночі безмежні простори небосхилу (Перв., Материн.. хліб, 1960, 67).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 368.