ВИ́ВІД, ч. 1. род. воду. Дія за знач. ви́вести 5, 9 і ви́вестися 2. Вага гусенят при виводі становить 85-90 гр. (Птахівн., 1955, 43); Боброва сім’я складається з пари старих звірів, молодняка виводу минулого року і малих бобренят (Наука.., 8, 1959, 35).
2. род. воду, заст. Переселення кріпаків, селян в інший маєток або на інші землі. — Що ж тепер діяти? — Піти зараз же по людях, щоб ніхто не дав згоди на вивід! Щоб ніхто не поклав руки чи хрестика на панські папери… (Стельмах, І, 1962, 242).
3. род. воду. Те саме, що ви́водок. * Образно. [Василина:] Що це в тебе мати чарівниця яка чи відьма?.. Дивись, що вигадала вражого виводу дитина! (Вас., III, 1960, 59).
4. род. вода. Комин до димаря на даху. З високих виводів [заводу] завжди валували стовпи чорного смердючого диму (Н.-Лев., II, 1956, 207); Обійшов [Гринько] горище, надибав сушені груші, взяв скілька штук і почав гризти. Сів під виводом і став марити далі (Вас., Вибр., 1954, 118).
5. род. воду, техн. Провід, пристрій, який виходить звідки-небудь або який виводить що-небудь назовні. Катод оточено анодом — металевим циліндриком, що не дотикається ні до катода, ні до його виводів (Осн. радіотехн., 1957, 8).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 364.