ВИВІ́ШУВАТИСЯ1, ується, недок. Пас. до виві́шувати1. Олександр Андрійович мав звичку закладати руки за спину та ще поглядати на стіни, на яких вивішувалися стінна газета, сатирична листівка (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 634).
ВИВІ́ШУВАТИСЯ2, ується, недок. Пас. до виві́шувати2.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 366.