ВИ́ГЛЯНСУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́глянсувати. Гаврик насунув набакир зелений картуз, поважно розставив виглянсувані чоботи (Горд., II, 1959, 98); * Образно. Людей чимало, навіть дуже багато: вичепурені пані, виглянсувані панове, вицяцьковані діти (Л. Укр., III, 1952, 533).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 374.