ВИГО́ЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. виго́ювати. Слина вживається твариною для облизування і вигоювання її ран, як це ми постійно бачимо (Фізіол. вищої нерв. діяльн., 1951, 17).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 377.