ВИ́ГРАШНИЙ, а, е. 1. Який дає право на виграш, забезпечує виграш. З невимовним трепетом Саша очікувала суботній номер центральної газети з опублікованою таблицею тиражу виграшної позики (Ле, В снопі.., 1960, 112); Виграшний білет.
2. Який дає перевагу, сприяє успіхові. Є ціла низка виграшних компонентів, що допомагають режисеру (Довж., III, 1960, 296); Сам Карпенко-Карий у своїй сценічній практиці.. приглушував ефектні і виграшні місця, коли це було потрібно для повноти ансамблю (Життя К.-Карого, 1957, 236).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 379.