ВИДАЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ВИ́ДАЛИТИ, лю, лиш, док., перех. Забирати звідки-небудь геть; відкидати, вирізувати, знищувати і т. ін. З картоплі, що використовується для годівлі корів сирою, старанно відбирають і видаляють загнилі бульби (Колг. Укр., 1, 1957, 21); Загальна хірургія здебільшого видаляє уражені тканини і органи, щоб врятувати весь організм (Наука.., 5, 1958, 18); Вони [хвороботворні мікроорганізми] проникають також в устя волосяних мішечків, звідки їх важко видалити (Шк. гігієна, 1954, 90).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 383.