ВИДЗЕ́НЬКУВАТИ, ую, уєш, недок. Раз у раз дзенькати, видавати дзенькіт. Нагнувшись у кабіну, Яшко почав там видзенькувати своїм шоферським скарбом (Гончар, Новели, 1954, 143); Не прощаючись, вийшов з кабінету, і довго по коридору чітко видзенькувала одна острога на лівому цяцькованому чоботі (Ле, Наливайко, 1957, 36).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 385.