ВИ́ЖИМКИ, ів, мн. Те, з чого видавлено сік. Ця страва [холодець з ягід] являє собою пюреподібну масу із свіжих ягід з цукром, розведену вином і відваром (від виварювання вижимків) (Укр. страви, 1957, 277).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 396.