ВИЗИ́ГА, и, ж. Спинна струна осетрових риб, що вживається як їжа. Осетра, білугу і севрюгу обробляють однаково: одрубують голову з грудними плавниками, зрізують нижні плавники.. і виймають визигу (Технол. пригот. їжі, 1957, 37).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 398.