ВИ́ЗНАЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́значити 1, 3, 4. У визначений день зібрались у судді всі родичі Петра Гельє (Коцюб., III, 1956, 10); Від загону відділилися сім чоловік і пішли ліворуч, щоб стати на визначені пости (Бойч., Молодість, 1949, 251).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 400.