ВИЗНА́ЧНИК, а, ч. 1. Те, що обумовлює, визначає що-небудь. Довжина — єдиний визначник лінії.
2. Книга, таблиця, де даються визначення тварин, рослин і т. ін. Визначник птахів України.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 400.