ВИ́КА, и, ж. Кормова бобова рослина, плоди якої мають форму довгих стручків. Лийся, дощику, кругом, А найбільше над вівсом, Заіскрись на сочевиці, На люцерні і на виці (Стельмах, Колосок.., 1959, 17).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 403.