ВИКО́ПУВАТИСЯ, ується, недок., ВИ́КОПАТИСЯ, ається, док. 1. Риючи землю, вибиратися з-під неї назовні. І вони [в’язні] встигли вирити досить-таки глибоку шахту, пройти попід стіною, лишилось тільки викопатись на поверхню (Збан., Єдина, 1959, 253).
2. тільки недок. Пас. до вико́пувати.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 412.