ВИЛИВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. вилива́ти 1, 3, 4. Собака реагує [на виклик рефлексу] виливанням слини (Фізіол. вишої нерв. діяльн., 1951, 9); Слов’янські племена Східної Європи займалися плавкою заліза і виробництвом залізних речей, виливанням бронзових виробів (Іст. УРСР, І, 1953, 31).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 421.