ВИ́М’Я, ви́м’я і ви́мені, с. Орган (молочна залоза з сосками) у самиць ссавців, функцією якого є вироблення і виділення молока. Блеють овечки і ллються перістим потоком в долину, трясучи вим’ям, обважнілим од молока… (Коцюб., II, 1955, 323); Вим’я в корови набрякло, доїти треба (Кучер, Дорога.., 1958, 196).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 438.