ВИМЕРЕ́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́МЕРЕЖИТИ, жу, жиш і ВИ́МЕРЕЖАТИ, аю, аєш, док., перех. 1. Вишивати мережкою. Мені треба сорочку вимережити (Барв., Опов.., 1902, 216); — Яка ж я, мамо, буду добра жінка, коли сорочки своєму чоловікові не вишию? Я б йому, які найкращі зразки є, всі б, здається, вимережила… (Мирний, II, 1954, 251).
2. перен. Покривати негустими візерунками (переважно смугами), дрібними слідами і т. ін. Великі шиби уквітчалися.. дивовижними візерунками, що вишив та вимережав славний морозенко (Вас., І, 1959, 79); Тисячі слідів куріпок, тетеруків, зайців вимережили сніг по долині (Багмут, Щасл. день.., 1959, 211).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 429.