ВИ́МОЛОЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́молотити. Вимолочене насіння; // Позбавлений зерна, насіння внаслідок вимолочування. Він узяв з купи соломи вимолочений колосок і глянув на нього (Донч., V, 1957, 138).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 435.