ВИРАХО́ВУВАННЯ, я, с. Дія за знач. вирахо́вувати. Його розум був зайнятий вираховуванням якихось незвичайно складних комбінацій (Чендей, Вітер.., 1958, 119).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 467.