ВИРІШНИ́Й, а́, е́. Те саме, що виріша́льний. Був [народ Росії] найвірнішим братом України, Її оплотом в вирішні години (Бажан, Роки, 1957, 226); Як це трапилось, .. що він не подумав про вирішну роль контрольної лабораторії в проведенні цього експерименту? (Шовк., Інженери, 1956, 157).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 472.