ВИСОКОПРОДУКТИ́ВНИЙ, а, е. 1. Який дає велику кількість продукції. Створення, поряд з могутньою промисловістю, процвітаючого, всебічно розвинутого і високопродуктивного сільського господарства — обов’язкова умова побудови комунізму (Програма КПРС, 1961, 66); Високопродуктивні сорти пшениці; Високопродуктивні нафтові пласти.
2. Який відзначається високою продуктивністю в експлуатації. Високопродуктивні верстати; Високопродуктивні екскаватори.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 495.