ВИСОКОІДЕ́ЙНИЙ, а, е. Який відзначається високою ідейністю, сповнений передовими ідеями. Хіба ж може така аморальна, безідейна армія [денікінська], яка грабує народ, перемогти високоідейну, народну ленінську армію? Не може (Бурл., М. Гонта, 1959, 183).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 494.