ВИСТЕРІГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́СТЕРЕГТИ, ежу, ежеш; мин. ч. ви́стеріг, ви́стерегла, ло; док., перех. Стежити за ким-, чим-небудь, підстерігати когось, щось. Її [Параскіцу] вистерігали, підглядали, шептались при ній (Коцюб., І, 1955, 272).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 500.