ВИ́СІВ, у, ч., с. г. 1. Дія за знач. висіва́ти і ви́сіяти (у 1 знач.). Минув тиждень з дня висіву насіння в парник (Десняк, I, 1955, 307); Приморожене вологе насіння.. при висіві його в поле дає зріджені сходи, кволі і хворобливі рослини (Наука.., 9, 1956, 20).
2. Те, що висівають. Деякий вплив на якість зерна мають і строки сівби та норми висіву (Хлібороб Укр., 7, 1966, 7).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 484.