ВИТО́ПТУВАТИСЯ, ується, недок. 1. рідко. Зношуватися внаслідок тривалого носіння (про взуття).
2. Пас. до вито́птувати. Копитами кінноти витоптувалися гінкі стежки по тому шляху (Ле, Наливайко, 1957, 5).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 515.