Витришок, шка, м. Первоначально — вытаращенный глазъ, но употребляется теперь только въ выраженіи ви́тришка ззів. Прозѣвалъ, проглядѣлъ. Ном. № 6602. Употребительнѣе во множ. числѣ въ выраженіи: ви́трі(и)шки їсти, ловити, купувати, продавати. Ротозѣйничать, глазѣть. Та що його питати: він по городу ґав ловив та витрішки продавав. Котл. Н. П. 366. Щось люде більш витрішки купують. О. 1862. IX. 67. За перебір дасть бог витрішки. Переборчивый ничего не получить, только посмотритъ. Ном. № 4619.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 194.