ВИЧУ́ХУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВИ́ЧУХАТИСЯ, аюся, аєшся, док., розм. 1. Чухатися довго, досхочу. Качки вичухуються на сонечку (Сл. Гр.); Зараз схопивсь [сотник], випозіхався, вичухався (Кв.-Осн., II, 1956, 152).
2. перен., фам. Ставати здоровим, одужувати (після хвороби, побоїв і т. ін.). Я з 1-го листопада занедужав та ще й досі після хвороби як слід не вичухався (Мирний, V, 1955, 425).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 540.