ВИЩЕЗА́ТИ, а́ють, недок., ВИ́ЩЕЗНУТИ, нуть; мин. ч. ви́щез, ла, ло; док., розм. Зникати безслідно, пропадати одне за одним. Після того згодом, як була знесена панщина,.. вищезли коло гімназії ті карети й фаетони і лакеї в лівреях (Н.-Лев., І, 1956, 593); Каченята вищезли: ворони вихапали (Сл. Гр.).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 546.