ВКІЛЬКАНА́ДЦЯТЕРО (УКІЛЬКАНА́ДЦЯТЕРО), присл. У межах від 11 до 20 разів. Далі вона виймала десь з-під подушки згорнений вкільканадцятеро папір і стромляла йому в руку сквапно і таємниче (Коцюб., І, 1955, 406).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 696.