ВМИКА́Ч, а. ч. Пристрій для вмикання електричного струму Часто трапляються випадки ураження електричним струмом через відсутність контролю за справністю вмикачів, електропроводки та ін. (Метод, викл. фрез. спр., 1958, 225); Вони [пластмаси] повсюди в нашому житті — від електричного вмикача у кімнаті до космічних ракет (Веч. Київ, 11.І 1963, 1).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 707.