ВОВКОВИ́НА, и, ж., рідко. Те саме, що вовківня́ 1. Викопав чоловік вовковину, да й укинув туди.. вовка, лисицю (Сл. Гр.).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 711.