ВОГНЕТРИ́ВИ, ів, мн., техн. Вогнетривкі матеріали. У мартенівському виробництві за роки п’ятої п’ятирічки широко впроваджувались хромомагнезитові вогнетриви (Чорна метал. Укр.., 1957, 134); Для розвитку киснево-конверторного виробництва сталі дуже важливо забезпечити випуск спеціальних смоло-доломітових вогнетривів (Рад. Укр., 7.IX 1962, 3).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 714.