ВОДЕВІ́ЛЬ, я, ч. П’єса легкого комедійного змісту, в якій діалоги чергуються з піснями й танцями. Вже піднялась завіса, вже почали грать на сцені водевіль (Н.-Лев., І, 1956, 437); Водевілі Артемовського культивували народну пісню, що за тих часів було і сміливо і важливо (Рильський, III, 1955, 357).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 717.